"Багнюка"
Забери мене у полон, фелункова чарівність!
Відчуття здушує жабуриння у моїй лівій півкулі мозку...Єднання зі своїми перипетіями просвердлює дірку в прогнившому серці...Люди моляться невідомим богам, а я сміюся над власноруч створеним ідіотизмом...Ідіотика - країна для замордовування малолітніх мрійниць...Багатоповерховий будинок цеглиняних бовдурів, оповитий ядовитим плющем наче змієм, вловлює сигнали розумних людисьок...
Бентеження...залишається лише бентежитись в прорізаних холодних вулицях нашого загадженого міста...Гидота, риготиння, сморід...Скрізь і всюди...Більш не буде....Того, що пронирює лохнеським чудовиськом...Жерти...Здерти....Вмерти...
Балагани відлунюються через підвіконну плісняву....В теперішній світосфері не ставлять ешафотів...Шкода...Але, нічого....Диявол ж носить Prada...
Іноді мерехтить в голівоньці, що та штукенція під назвою "доброта" має шанс на існування... Проте, бла-бла-бла залишається лише реплікою з монологу нікчемного, недолугого акториська....Стоїть такий, цей член на своїй псевдо-сцені...То посміхається, то плаче....Ріденькі сльозки розмазують дешевизну його гриму, на штанах рветься латка в самому ганебному місці...А він сміється, як той клоун....Тут не сміятися, а провалитися крізь землю потрібно...Бовдур....Посміховисько....Отримаєш свої копійки, підеш проп'єш в найближчому засраному генделі, який вже просмердівся запахом шльондр...І так до моменту коли твій мозок вже не зможе працювати і тупо візьме відключить твій апарат штучного дихання...
Знаєте, яка буде намальована сама остання картина перед апокаліпсисом? Це буде - купа, просмерджена і гнила....Як і всі, і все....
Що ж ми коїмо з цим світом? Вже немає шляху повернути все до норми...
Подумай! Не будь свинюкою у власній купі багна...
